Чорногорія — найкращий відпочинок на Землі!

Нещодавно переможці нашої акції «Найкращий відпочинок на Землі!» повернулися з Чорногорії, сповнені незабутніх вражень. Ось що вони бажають розповісти і показати вам:

«Привіт! Питаєте, чи ми втомилися подорожувати в надії, що ми відмовимося від наступних подорожей? Не на тих натрапили ))) Ми тільки увійшли в азарт. А ще, вперше за останній місяць, мали можливість побачити рідних та друзів, поділитися з ними своїми емоціями та враженнями, від чого очікування поїздки у Чорногорію стало ще сильнішим. Було також цікаво бачити, що наші друзі загорілися ідеєю подорожувати. Дехто розпитував про наші наступні маршрути, бажаючи приєднатися до нас, інші випитували про ті місця, які ми вже сходили та пофотографували, намагаючись обрати щось за нашими рекомендаціями.

Черногория лучший отдых на ЗемлеЩо стосується самої Чорногорії, то це одне з най-найдивовижніших місць на Землі, які ми могли бачити своїми очима. Наші серця затріпотіли ще задовго до того, як літак торкнувся землі. Справа в тім, що тамтешній рельєф – це суцільні гори. І літак, щоб приземлитися у вузенькій долині у містечку Тіват, знизився низько над морем і зробив коло над Будванською Рив’єрою. На щастя, (отаке везіння!) наші посадкові місця «D» та «F» виявилися ідеальними для споглядання цих всіх красот ще з ілюмінатора літака. Височезні гори, які врізалися в темну синь моря, зелені ліси, що їх покривали, острівки, які виринали з води, і кольорові містечка, які розсипалися вздовж усього побережжя.

logoTPG

Літак приземлився, ми швидко пройшли паспортний контроль і пішли на пошуки приймаючої сторони. Це була місцева туристична компанія Анкора, яка співпрацює з туристичним оператором TPG, який подарував нам цей незабутній відпочинок. Комфортабельним автобусом нас швиденько доправили до місця нашого перебування – віллу Bonaca, де нас гостинно зустріла хазяйка Зоріца.

Особливістю відпочинку у Чорногорії є те, що ви їдете не на звичний All inclusive в надцятизірковий готель, а у невелику віллу на три-чотири сім’ї і без харчування. Але нехай цей нюанс вас зовсім не турбує. По-перше, у номері є «міні-кухня» з холодильником, електроплитою і всім необхідним кухонним начинням. По-друге, у Мегамаркетах та на ринку можна купити всі продукти за «нашими» цінами. Не везіть з собою окрему валізу харчів, ви їх там купите за ті ж гроші. По-третє, тут є багато ресторанів і кафешок, і ціни в них дуже доступні. На набережній є прикольні ресторанчики у морському стилі, де можна спробувати морську або місцеву кухню, послухати живу музику і спостерігати захід сонця за гори. Особисто ми надавали перевагу першому варіанту і мали змогу згадати основи куховаріння, готуючи в номері. Почали з картоплі в мундирах, ще нарізали нашого українського сала і повечеряли не менш смачно, ніж у ресторані.

Тепер про розмір. Чорногорія – це маленька країна і все її населення помістилося б в одному мікрорайоні великого міста. Це всього 620 тисяч. Усі ті мегамаркети трохи більші від наших міні… і ринок – то не ринок, а так – два на три… і саме місто Будва і всі його сусіди теж маленькі. Не варто витрачатися на таксі – ходіть пішки! Ми жили далекувато від Старої Будви, але разів три чи чотири прогулювалися набережною туди і назад. Повільним кроком це 20-30 хвилин, але лише так ви відчуєте атмосферу цього місця, побачите симпатичні яхти на причалах, роздивитеся чарівні гори навколо.

До моря завжди теж ходили пішки, до найближчого пляжу навпростець — хвилин сім — це буде ліва сторона центрального пляжу під назвою Словенська пляжа. Праворуч — стара Будва, пляжі Яз і Могрен, до них треба їхати автобусом.  Ліворуч — через тунель можна і навіть треба пройти на пляж Бечічі. Дуже гарне місце – тут тихіше, спокійніше і гарніше, ніж на центральному. Навколо ті самі неповторні гори, під ногами дрібненька синьо-зелена галька, а вода така, що не хотілося з неї виходити!

Якось ввечері ми по набережній дійшли до старого міста Будви і ще перед вхідними воротами відчули його атмосферу… Тут був ресторанчик під відкритим небом і грала жива музика. Всередині можна прогулятись вузенькими кам’яними вуличками, випити ароматної кави, гойдаючись на качелі, й усвідомити, скільки краси можна побачити у цьому місці! Отак за кавою в останній наш вечір в Чорногорії ми згадували кожен день тут і не вірилося, що їх було тільки сім, здавалося, що набагато більше.

Ранки ми зустрічали на балконі з чашкою кави, спостерігаючи, як сходить сонце і по черзі освітлює одну гору за другою. Вже на другий день поїхали на екскурсію у Боко-Которську бухту і ця поїздка нас вразила і найбільше розкрила нам Чорногорію у всій її красі. Ми відправилися з порту у місті Тіват і майже цілий день плавали на двохпалубній яхті бухтою, милуючись навколишніми краєвидами… Гори, які то покриті зеленню, то кам’яні, внизу вздовж води містечка, пляжі, вода чиста і синя-синя, так і хочеться в неї окунутись. І така можливість у нас була, ми ниряли з корабля у воду і плавали у відкритому морі, і цих відчуттів не передати, це треба пережити самому – неймовірно приємно!

Ми також відвідали церкву Богородиці на Рифі на рукотворному острові, де моряки просили допомоги перед далеким плаванням і приносили срібні таблички з морськими мотивами в знак подяки, тепер вони прикрашають стіни церкви. І на завершення нашої мандрівки прогулялися старим містом Котор, де і спустив якір наш кораблик. Нам дуже сподобалася ця екскурсія і всім, хто обере для свого відпочинку Чорногорію, радимо сплавати в Боко-Которську бухту.

І хоч ми повторюємося, але ця маленька країна Чорногорія покорила нас своїми пейзажами. За рекомендацією керівника нашої групи, ми поїхали місцевим автобусом всього за півтора євро з людини на острів Св. Стефана, що в кількох кілометрах від Будви. І потрапили в одне з наймальовничіших місць, які коли-небудь доводилось бачити. Острів невеликий і весь забудований у старовинному стилі, і всі ті будиночки є готелями для гостей, що тут відпочивають. До нього є прохід через міст, але туди не пускають, тому що вхід тільки для відпочиваючих, а серед них є знаменитості. Але зліва від острова є чудовий і безкоштовний пляж, де ми і знайшли для себе місце. Тут ми досхочу накупалися і сплавали на кам’яний острів, що недалеко від берега. З острова попірнали з маскою і побачили, який різноманітний тут підводний світ — сотні рибок плавали навколо нас.

Це був незабутній день, і ми вирішили його собі повторити і приїхати сюди ще раз. І прогулюючись стежкою високо над морем вдруге, нам закортіло нових вражень. Ми знайшли місце, де можна було спуститися ближче до води по скелях і пострибати в воду. Тут ми теж попірнали з маскою і побачили, яким цікавим може бути морський рельєф, таких захоплюючих красот не побачиш на звичайних міських пляжах.

Чорногорія лишила нам масу незабутніх спогадів і емоцій. В останній день ми ще мали кілька годин, щоб попрощатись з теплою і чистою водичкою Адріатичного моря, в якому ми купалися перший раз в своєму житті, кинули монетку, щоб повернутись, навіть дві. Купили ще інжиру на дорожку і знову задоволені і раді, як і після кожної поїздки, подарованої нам Мережею Агенцій Горящих Путівок, полетіли додому.

Але й про пожежників ми не забули – ось вони!

 

P.S.: Вибачайте, що так багато тексту, але Чорногорія — це зовсім не та країна, про яку можна написати два абзаци…»

47

Похожие записи: